Референдум у Каталонії (2017)

Важливою подією 2017 року став каталонський референдум, який змусив усю Європу уважно слідкувати за телевізорами і очікувати результатів, які були вкрай непередбачуваними. 9 червня 2017 року стало відомо, що референдум про незалежність іспанської Каталонії призначений урядом Каталонії на 1 жовтня 2017 року. На референдум було винесено наступне питання: “Чи хочете ви, щоб Каталонія була незалежною державою в формі республіки?”

29 серпня 2017 року представники двох каталонських партій JxSí (Разом за) та CUP (Кандидатура народної єдності) представили в парламент Каталонії законопроект, що встановлював порядок дій по виходу Каталонії зі складу Іспанії.

Уряд Іспанії негайно виступив проти будь-якого каталонського референдуму щодо самовизначення, стверджуючи, що Конституція Іспанії не дозволяє провести голосування з питання про незалежність будь-якого іспанського регіону, а також вважає його незаконним. У відповідь уряд Каталонії назвав референдум невід’ємним правом на самовизначення. Проте Рада Європи, після консультації з президентом Каталонського уряду Карлесом Пучдемонтом, заявила, що будь-який референдум повинен бути здійснений у повній відповідності до діючої Конституції. Внаслідок цього каталонський уряд не отримав жодної міжнародної підтримки.

Після перевірки конституційності, яку вимагав іспанський уряд, Конституційний суд Іспанії скасував резолюцію, винесену парламентом Каталонії, про проведення такого голосування. Однак уряд Каталонії заявив, що голосування все ж буде проведено, у зв'язку з цим 9 червня 2017 року Карлес Пучдемон оголосив дату референдуму — 1 жовтня 2017 року.

Каталонський уряд для виконання юридичних норм провів закон про референдум через свій власний парламент простою більшістю голосів у вересні 2017 року, заявивши, що після цього він буде діяти згідно з каталонськими законами про референдум. 6 вересня 2017 року каталонський парламент схвалив “Закон проведення референдуму про самовизначення Каталонії”: 72 парламентарія проголосували за, 60 - проти, троє утрималися. У той же день його підписав голова Женералітата Каталонії Карлес Пучдемон. Про референдум було оголошено у червні 2017 року, а 6 вересня 2017 року його було схвалено на засіданні Каталонського парламенту. Дата голосування була вибрана не випадково - голосування за закон про референдум було свідомо призначене на найпізніший можливий термін, щоби процес не загруз у судовій тяганині. Після 11 годин дебатів у Каталонському парламенті, всі опозиційні партії покинули сесійну залу, залишивши на знак протесту на своїх кріслах прапори королівства й каталонської автономії.

Офіційно референдум був негайно призупинений за наказом Конституційного суда Іспанії 7 вересня 2017 року, тоді як уряд Каталонії заявив, що рішення суду не є дійсним для Каталонії та продовжив підготовку до зазначеного плебісциту. Це призвело до конституційної кризи в Іспанії. Підготовці до референдуму 2017 року передував аналогічний референдум, який уряд Артура Маса обіцяв провести в 2014 році, однак він був заблокований владою Іспанії, тому пройшов як позбавлене юридичної сили опитування населення з питання незалежності. Уряд Маса мав куди більшу підтримку, ніж уряд Карлеса Пучдемона, проте варто було прем'єру Іспанії Маріано Рахою проявити жорсткість, як сепаратисти відступили. Провал ще однієї спроби плебісциту означав би поразку сепаратистів, що зніме питання про незалежність як мінімум на найближчі роки.

Заступник прем'єр-міністра Іспанії Сорайя Саєнс де Сантамарія заздалегідь повідомила каталонському уряду про те, що держава скасує закон про референдум відразу після його прийняття.

Для протидії проведенню референдуму іспанський уряд перекинув у Каталонію тисячі додаткових поліцейських та гвардійців. 20 вересня 2017 року Цивільна гвардія зайшла в будівлю каталонського уряду й заарештувала 14 чоловік із команди віце-президента, які займалися підготовкою референдуму. Також силовики закривали друкарні, що випускали агітацію до референдуму та конфісковували готову продукцію. Це викликало протести в Каталонії та інших регіонах Іспанії, зокрема в Країні Басків.

За повідомленнями ЗМІ: 24 вересня 2017 року влада Іспанії призначила нового начальника місцевої поліції Каталонії з метою недопущення референдуму про незалежність. Протестуючи проти цього деякі каталонські поліціянти відмовлялися виконувати накази Мадрида, тому влада Іспанії направила до Каталонії поліцейські загони для виконання наказу про заборону голосування.

Конституційний суд Іспанії на надзвичайному засіданні прийняв до розгляду позови уряду країни про незаконність прийнятих в Каталонії документів. Іспанська Конституція передбачає опцію, згідно з якою уряд королівства може оскаржити до суду прийняті органами автономних областей рішення. Каталонія, так само як і Країна Басків, Наварра, Галісія та Андалусія, має розширену автономію.

Невідомо, за чий рахунок фінансувався референдум. Для голосування влада закупила понад 6 тисяч урн. Іспанський уряд взяв на себе основні виплати, які раніше перебували в руках каталонського уряду - це охорона здоров'я, освіта, соціальні та інші послуги.

До влади Каталонії також пред'явили ряд претензій, пов'язаних безпосередньо з процедурою проведення референдуму. Згідно результатів роботи Венеціанської комісії, організацією плебісциту повинен займатися незалежний і неупереджений орган. Але виборча комісія Каталонії включає в себе п'ять осіб, безпосередньо пов'язаних з прихильниками відділення.

Карлес Пучдемон та інші члени уряду Каталонії заявили, що будуть ігнорувати рішення суду про відсторонення їх від роботи. Таким чином в Каталонії може скластися парадоксальна ситуація, коли регіон буде існувати в двох політичних вимірах: в одному під управлінням іспанського уряду, який оголосив регіональні органи влади поза законом, і в іншому - з незалежним каталонським президентом і парламентом. Якщо іспанський уряд стане на заваді проведенню референдуму, закон про незалежність вступить в силу повністю і негайно після того, як парламент Каталонії констатує наявність такої перешкоди. Іншими словами, навіть якщо референдум буде зірваний, каталонці мають намір вийти зі складу Іспанії.

Прем'єр-міністр Маріано Рахой офіційно звернувся до каталонського уряду з вимогою зупинити спроби провести референдум. Прем'єра підтримав король Філіп VI, який в середині вересня вперше висловився на тему каталонської кризи: “Конституція восторжествує над тими, хто намагається порушити мирне співіснування громадян”. Генеральний прокурор Іспанії Хосе Мануель Маза попередив, що каталонський лідер може бути заарештований за звинуваченням в громадянській непокорі та зловживанні службовими повноваженнями. “Референдум про незалежність Каталонії не відбудеться за жодних обставин” - сказала міністр оборони Марія Долорес де Коспедаль.

Згідно 155-ї статті іспанської Конституції, за урядом закріплено право отримати у сенату необхідні повноваження для забезпечення дії національних законів у будь-якій з 17 автономних областей країни. Розпливчасте формулювання і той факт, що не було жодного випадку її використання, дозволяє уряду Іспанії розпустити каталонський уряд та регіональний парламент. Проте уряд побоювався, що при спробах поліцейських блокувати ділянки для голосування можуть відбутися спалахи насильства.

Міністерство внутрішніх справ країни відправило в Каталонію три додаткові підрозділи сил безпеки з інших частин Іспанії для протидії проведенню плебісциту. Генеральний прокурор Каталонії віддав наказ місцевій поліції - Моссос-д'Ескуадра перейти під командування Цивільної гвардії Іспанії, щоб об'єднати зусилля зі збору доказів підготовки незаконного референдуму і його запобігання. Однак глава каталонської поліції, майор Жузеп Луїс Траперо відмовився підкорятися цим наказам.

20 вересня 2017 року чотирнадцять чиновників Каталонії різного рівня були заарештовані (пізніше всі відпущені), серед них - голови економічного і податкового відомств Каталонії та співробітники міністерства телекомунікацій, а також праці і соціальних питань. У відповідь в автономії та по всій країні пройшла хвиля мітингів на підтримку незалежності. Було конфісковано майже 10 млн віддрукованих бюлетенів для голосування, після чого активісти закликали жителів самим роздруковувати бюлетені. Інформаційний сайт референдуму було заблоковано, як і багато інших по його підтримці. Представники уряду Каталонії підтвердили, що їх зусилля по організації референдуму були серйозно підірвані. Мадрид взяв на себе контроль над фінансами Каталонії, заблокувавши 1,4 млрд євро податкових надходжень з автономії.

Лідер Каталонії Карлес Пучдемон висловився проти дій іспанської влади, спрямованих на зрив голосування, однак вказав, що голосування все одно відбудеться, тому якщо його учасники виберуть незалежність, то перше, що він зробить - звернеться до Іспанії та Євросоюзу з запрошенням до діалогу.

Генеральний прокурор Каталонії Хосе Марія Ромеро де Техада віддав розпорядження правоохоронним органам автономного співтовариства вилучати урни, бюлетені та списки виборців у день проведення референдуму. Громадянська Гвардія вилучила 45 тисяч повідомлень, які влада Каталонії збиралися направити членам виборчих комісій. Було закрито в цілому 140 сайтів з інформацією про голосування. 26 вересня 2017 року був заблокований сайт громадської організації “Каталонська національна асамблея”, яка активно підтримувала проведення голосування і збирала мітинги протесту проти дій влади. Генеральна прокуратура королівства почала розслідування підготовки до проведення плебісциту - видання і розповсюдження агітаційних матеріалів, листівок, а також обладнання ділянок. Було відкрито 700 кримінальних справ у відношенні мерів і глав муніципалітетів каталонських міст через підготовку до референдуму. Відповідний циркуляр був розісланий керівникам наглядових відомств великих каталонських міст - Барселони, Жирони, Таррагони і Лейдена. Уряд Іспанії переконливо попросив всіх 948 мерів Каталонії подумати про наслідки, перш ніж здійснювати протизаконні дії. В результаті виборчі дільниці зважилися відкрити у себе лише 75% муніципальних округів регіону. Сепаратисти не мали повної підтримки міської влади трьох з чотирьох столиць провінцій Каталонії: Барселони, Лейдена і Таррагони (дві останніх повністю відмовилися надавати приміщення для голосування). Там голосування пройшло в приміщеннях, що належать крайовій владі, а не муніципалітетам.

Влада Іспанії мала намір закрити доступ до виборчих дільниць. 30 вересня 2017 року поліція збиралася опечатати освітні та інші установи, де передбачалося встановити урни для голосування. Біля входів на ділянки, в неділю, чергували силовики - представники регіонального корпусу поліції Mossos d'Esquadra, цивільної гвардії Іспанії та національної поліції. Перед ними була поставлена ​​задача простежити, щоб сепаратисти не вдалися до голосування прямо на вулиці.

Згідно з опитуваннями, проведеними в грудні 2016 року, за незалежність було 44,9%, проти - 45,1%. На початку вересня (за місяць до референдуму) 47% каталонців були за відділення від Іспанії і 44,4 - проти. За пізнішими опитуваннями, незалежність Каталонії підтримував 41% жителів автономного співтовариства, 49% виступали проти. При цьому голосування, на думку 60% каталонців, не є легітимним і не може мати будь-яких юридичних наслідків. За проведення референдуму про статус автономного співтовариства виступали 80% каталонців, проте більшість з них вважала, що воно повинно було бути погоджене з владою в Мадриді. Згідно з опитуванням, проведеним соціологічною службою SocioMétrica для інтернет-видання El Español, за незалежність виступало 50,1% каталонців, проти - 45,7%.

Варто відзначити, що за те, щоб залишитися в складі Іспанії, виступали більш освічені та заможні верстви населення. Навпаки, прихильників відділення багато в масах, особливо серед безробітних і людей з низькими доходами, а також у жителів сільської місцевості та молоді.

О 9:00 за місцевим часом (7:00 UTC) відкрилися дільниці. Ще до початку голосування доступ до деяких дільниць був перекритий активістами транспортом і дорожніми блоками; в інших місцях люди зайняли ділянки з ночі, щоб не дати їх заблокувати. Цивільна гвардія і Національна поліція за розпорядженням федеральних властей намагалися не допустити каталонців на пункти голосування. Школи відключалися від інтернету та електрики. До середини дня, за заявою влади автономії, явка склала більше 50%. Заступник голови Європарламенту, депутат з Австрії Ульріке Луначек визнала референдум в Каталонії законним. Поліція заявила, що їй вдалося взяти під контроль більшу частину з 2315 дільниць, протягом дня вдалося закрити ще близько 300 ділянок. Були вилучені документи, бюлетені та урни. Однак на інших дільницях голосування пройшло, десь прямо на вулиці. Поліція Каталонії відмовилася виконувати рішення Верховного суду Іспанії про закриття дільниць для голосування за незалежність Каталонії. На тих ділянках, куди не прийшли іспанські силовики, люди стояли в довгих чергах, щоб проголосувати. Всього було вилучено близько 700 тис. заповнених бюлетенів.

Поліція заблокувала ділянку в Сан-Жуліа-да-Раміс, де повинен був проголосувати глава Каталонії Карлес Пучдемон, тому йому довелося йти в інше місце. Перший заступник голови уряду Іспанії Марія Сорайя Саенс де Сантамарія оголосила, що референдум не відбувся, вказавши, що у Женералітата немає інструментів, які забезпечили б нейтральність голосування та продовжувати цей фарс не має сенсу.

Референдум обернувся масовими заворушеннями, яким багато в чому посприяли надмірно жорсткі дії правоохоронців. Проти тих, хто хотів висловити свою позицію з приводу незалежності регіону, в хід йшли палиці і гумові кулі. За даними Женералітета, від дій гвардійців постраждало 1 066 чоловік.

Іспанські власті вважали застосування сили пропорційною відповіддю на незаконні події в Каталонії, і що правоохоронці діють вельми професійно. При цьому місцева поліція не бере участі в розгоні голосуючих, а подекуди навіть захищає людей. У соціальних мережах публікувалися численні фотографії та відео, на яких видно, як правоохоронці б'ють людей ногами, скидають з сходів, викидають з дільниць, тягнуть їх за волосся і не роблять різниці між молодими і літніми громадянами, чоловіками і жінками. Дії силовиків порівнюють з порядками часів диктатури Франко. Побої і силовий розгін у відповідь на мирний опір людей, які просто стояли або сиділи, стали повною несподіванкою для жителів автономії. Однак це не зупиняло бажаючих проголосувати. Координатор французького руху OUI au Pays Catalan Жорді Віра, який в якості спостерігача був присутній на одній з ділянок, сказав, що поліція виявляє немислиме насильство, б'ючи людей похилого віку, жінок і дітей. Влада Каталонії стверджує, що поліція застосовувала проти мітингувальників сльозогінний газ. У МВС Іспанії заявили, що в ході заворушень постраждало більше 30 співробітників органів. Женералітат зажадав відставки представника іспанського уряду в Каталонії Енріка Мілло.

При цьому західні ЗМІ і офіційний Брюссель не поспішають критикувати Мадрид, новини з Каталонії підносяться досить відсторонено. Керівництво Каталонії закликало Євросоюз засудити насильство. В Єврокомісії (ЄК) заявили, що це внутрішня справа Іспанії. А колишній глава Каталонії Артур Мас підкреслив, що після нинішніх подій Іспанія остаточно втратила Каталонію. Правозахисна організація Human Rights Watch закликала владу поважати право на мирні зібрання та свободу слова, а також утриматися від надмірного застосування сили.

Голосування на референдумі завершилося, як і планувалося, о 20:00. Пучдемон завив, що каталонці забезпечили собі право на незалежність, і вона буде проголошена протягом 24 годин. Рахой на прес-конференції заявив, що ніякого референдуму не було і ніхто його не визнає. ФК Барселона рішуче засудив дії поліції.

За даними влади регіону, незалежність Каталонії підтримали не менше 90 % його учасників. Явка, за даними каталонської влади, становила 42,3 %. Варто зазначити, що це далеко не перший подібний референдум в Каталонії і зазвичай його відвідують саме прихильники незалежності, а супротивники — бойкотують. Під час проведення референдуму мали місце жорстокі дії іспанської поліції щодо учасників референдуму, зокрема, одному з учасників протесту гумова куля потрапила в око.

Іспанський король Феліпе VI звернувся до народу Іспанії у промові на національному телебаченні. Він звинуватив владу Каталонії у відсутності лояльності до центральної влади і порушенні демократичних принципів. Король зазначив, що нелегітимний референдум було спрямовано проти іспанської єдності та суверенітету. Він назвав це спробою місцевої влади незаконним шляхом проголосити незалежність. Монарх закликав уряд вжити термінових заходів, щоб уникнути незаконного проголошення незалежності регіону.

На на прес-конференції, яка відбулася 2 жовтня 2017 року, прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой заявив, що референдум про незалежність Каталонії вважається не дійсним, оскільки його не передбачено законом. Рахой також подякував силовикам за виконання службового долгу та лідерам країн, які засудили проведення референдуму та підтримали центральну владу Іспанії.

Іспанська суспільно-політична газета «El Pais» заявила, що ініціаторами просунення незаконного референдуму в Каталонії є підконтрольні РФ ЗМІ та російські боти. Також, журналісти видання стверджують, що до розповсюдження сепаратизму в Каталонії причетні Джуліан Ассандж та Едвард Сноуден. Достатньо різко проти політики Іспанії виступили російські агенства новин «RT» та «Sputnik».

Референдум про незалежність Каталонії був незаконним, так як йшов врозріз з іспанським законодавством, заявив 2 жовтня 2017 року офіційний представник Єврокомісії Маргарітіс Схінас. ЄК вважає ситуацію з референдумом внутрішньою справою Іспанії і закликає всі сторони негайно перейти від конфронтації до діалогу.

У понеділок Карлес Пучдемон заявив, що для врегулювання розбіжностей між Барселоною і Мадридом необхідно посередництво третіх сил. Влада також не очікувала автоматичного визнання незалежності з боку інших країн. Відділення буде означати для Каталонії і вихід з Євросоюзу і зони євро. Це поставить хрест на вільне переміщення товарів, послуг, робочої сили і капіталу, що вкрай негативно позначиться на її економіці. Каталонії доведеться проходити непросту процедуру вступу в ЄС, до того ж дане рішення повинно бути схвалене всіма членами спільноти, а Іспанія вже заявляла, що накладе вето. За оцінкою мадридського видання ABC, державний борг регіону може вирости до 265 млрд євро - це 124% від ВВП. З іншого боку, буде завдано удару і по бюджету іспанської держави. Ще один фактор - отримання визнання іноземних держав і міжнародних організацій, включаючи ООН, що теж буде неможливо через позицію Іспанії.

Після проведення референдуму деякі найбільші іспанські компанії прийняли рішення або про перенесення своїх штаб-квартир в інші регіони, або про припинення бізнес-процесів на території Каталонії. Також істотно скоротився процес  зростання прямих інвестицій, в тому числі й іноземних, в економіку Каталонії, а міжнародні фінансові корпорації попереджають клієнтів про можливі ризики інвестицій.

8 жовтня 2017 року організація Каталонське громадянське суспільство провела марш під назвою “Досить! Повернемося до здорового глузду” проти незалежності Каталонії, в якому за даними поліції взяло участь близько 350 тис. осіб.

10 жовтня 2017 року Карлес Пучдемон виступив у парламенті, а ввечері був підписаний документ про незалежність (призупинено його дію для переговорів з Мадридом). Напередодні прес-секретар партії Рахоя пригрозив Пучдемону долею лідера Каталонії Луїса Компаніса, убитого франкістами в 1940 році, після видачі його Францією.

19 жовтня 2017 року уряд Іспанії початок процес призупинення автономії Каталонії згідно з Конституцією (1978), стаття 155.

21 жовтня 2017 року - уряд офіційно було Каталонії відправлено у відставку. 27 жовтня 2017 року парламент Каталонії проголосив незалежність Республіки Каталонія ( “за” проголосували 70 депутатів з 135, 10 – “проти”, двоє утрималися, депутати від опозиційної меншості були відсутні в знак протесту; політичну основу прихильників незалежності склали партії Разом за" так " (Junts pel Sí) і Кандидатура народної єдності - CUP) і через годину Сенат Іспанії більшістю в 241 голос проти 47 при одному, що утримався проголосував за введення в дію 155-ї статті Конституції Іспанії, яка регламентує порядок встановлен  прямого правління з Мадрида. Цей крок підтримали сенатори від правлячої Народної партії, опозиційної Іспанської соціалістичної робочої партії і ліберальної Громадянської партії. Відповідно до зазначеної процедури каталонський парламент був розпущений,  а дострокові вибори призначені на 21 грудня.

30 жовтня 2017 року генеральний прокурор Іспанії Хосе Мануель Маса звинуватив у заколоті та корупції Карлеса Пучдемона і 13 вищих посадових осіб Каталонії, зажадавши їх негайного арешту в разі неявки в суд, але в цей момент Пучдемон вже знаходився в Брюсселі (за повідомленнями преси , він звернувся до бельгійської влади з проханням про надання політичного притулку). Проте, з'явившись 31 жовтня на прес-конференції в штаб-квартирі Євросоюзу, Пучдемон заявив, що не має наміру продовжувати статусу біженця.

У 2018 році Карлес Пучдемон започаткував новий рух “Національний заклик до республіки” для об'єднання сепаратистів Каталонії. Через це 23 березня 2018 року іспанська влада відновила європейський ордер на арешт Пучдемона за звинуваченнями в підбурюванні до заколоту, в заколоті і в зловживанні бюджетними коштами. 25 березня Пучдемон, повертаючись з поїздки до Фінляндії, де зустрічався з місцевими парламентаріями, був затриманий німецькою поліцією, коли перетнув на машині датсько-німецький кордон. 5 квітня земельний суд Шлезвіг-Гольштейна звільнив Пучдемона з-під арешту і виніс рішення про неможливість його екстрадиції до Іспанії за звинуваченням у заколоті, оскільки в такому випадку він міг би стати першим в Євросоюзі політв'язням.

10 травня 2018 року, перебуваючи в Берліні, Пучдемон оголосив про відмову від висунення своєї кандидатури на пост президента Женералітета Каталонії на користь видавця і президента каталонської культурно-політичної асоціації Òmnium Cultural Кіма Торре.

20 липня 2018 року іспанський суд відкликав міжнародний ордер на арешт Карлеса Пучдемона.