Спроба військового перевороту в Туреччині (2016)

Сучасна турецька держава невдовзі відзначить 100-ліття проголошення республіки Мустафою Кемалем Ататюрком. З часів його життя змінилося декілька поколінь – змінилася й сама Туреччина, однак ідеологія великого президента відчувається й нині. Опорою держави Мустафи Кемаля був клас освічених офіцерів, які замінили при владі фундаментальне духовенство. Турецькі військові виховувалися в дусі любові до батьківщини та готовності взяти нас себе відповідальність за неї у критичний момент. Армія турків відома своєю надзвичайною активністю у політичному житті країни на протязі всього ХХ ст. Так, військові здійснили цілий ряд переворотів (1960, 1971, 1980, спроби 1997, 2003 рр.), для того щоб усунути від влади політиків, які на їх думку проводили згубний вплив на країну. Не відзначилися військові симпатією в бік всевладного президента Реджепа Ердогана, відомого підтримкою традиційного ісламізму та османської ідеології. Прагнення Ердогана до абсолютної влади роками поглиблювало прірву між ним та армією, яка була вірна традиціям Мустафи Кемаля та свійському устрою держави, тому зіткнення було неминучим.

Після того, як в 2003 році Реджеп Таїп Ердоган став прем'єр-міністром Туреччини, він почав відкрито проводити курс на переформатування цивільно-військових відносин, в ході якого військові усувалися від участі в політичному житті країни.

По завершенні так званого “мирного процесу” з тодішніми лідерами турецьких курдів Реджеп Тайіп Ердоган був змушений піти на створення тактичного союзу з “армійською елітою”, яку він активно витісняв з політичного життя країни протягом 2007-2008 років. Восени 2015 року під час проведення зачисток на території південно-східних регіонів Туреччини, насеених переважно курдами, уряд дав дозвіл військовому командуванню на проведення військових операцій всередині країни. Для створення союзу з командувачами турецьких ЗС Ердоган визнав помилковість свого колишнього політичного курсу на витіснення військових з політичних подій Туреччини.

13 липня 2016 року, менш ніж за два дні до спроби перевороту, президент Туреччини підписав законопроект, що надавав турецьким військовослужбовцям імунітет від судового переслідування під час участі у внутрішніх операціях із забезпечення безпеки. Порушення кримінальних справ проти командирів затверджується лише прем'єр-міністром, а по відношенню до солдатів молодшого рангу можуть бути підписані губернаторами. Законопроект імунітету був спробою налагодити взаємини між урядом і збройними силами, які все частіше беруть участь у військових операціях в курдських районах. Цей законопроект міг послужити спусковим гачком, який підштовхнув турецьких військових до перевороту.

Ввечері 15 липня 2016 року на вулицях Анкари і Стамбула почулися перші постріли з вогнепальної зброї, над Анкарою літала військова авіація, в Стамбулі були помічені танки. За повідомленнями очевидців було чути стрілянину в Міжнародному аеропорту Ататюрка і стався вибух в центрі підготовки сил спеціального призначення в Анкарі. О 22:49 за місцевим часом обидва мости через Босфорську протоку в Стамбулі (Босфорський міст і міст Султана Мехмеда Фатіха) були перекриті військовими. Західна (європейська) та східна (азіатська) частина Стамбула виявилися відрізаними один від одного. Головна артерія, що зв'язувала Європу й Азію, опинилася під контролем військових.

Близько 00:20 захоплені турецькі ЗМІ (Турецька телерадіокомпанія, “Доган”) передали комюніке про перехід влади в країні в руки так званої “Мирної ради” з метою дотримання основ Конституції, демократії, прав і свобод людини, верховенства закону в країні, про введення комендантської години і воєнного стану. Провідна кампанія TRT зачитала заяву путчистів в прямому ефірі, пізніше розповіла, що її змусили прочитати повідомлення нібито від імені Генштабу люди у військовій формі.У заяві йшлося про наступне: “Турецькі Збройні Сили повністю взяли на себе адміністративні функції в країні, щоб відновити конституційний порядок, права людини і свободи, верховенство права і загальну безпеку, які були порушені. Всі міжнародні угоди як і раніше дійсні. Ми сподіваємося, що всі наші добрі стосунки з усіма країнами збережуться”. Військові пообіцяли нову Конституцію. Також путчисти назвали Ердогана зрадником.

До офіційної заяви військових відбулися наступні події.

О 23:05 військові заблокували доступ до основних соціальних мереж. Через хвилину бойовий вертоліт путчистів відкрив вогонь по будівлі нацрозвідки. О 23:15 танки були перекинуті до аеропорту Стамбула. Одночасно в Інтернеті з'явилися кадри танків на вулицях Анкари.

О 23:25 припиняє своє мовлення державне телебачення Туреччини. О 23:29 був закритий аеропорт імені Ататюрка в Стамбулі. Всі рейси з аеропорту Стамбула були скасовані. Світові авіакомпанії і авіаперевізники розгорнули свої літаки, що летять до Туреччини, в повітрі. За повідомленнями багатьох ЗМІ, Стамбул відрізаний від Анкари.

О 23:33 Генштаб Туреччини заявляє про повне взяття влади в країні в свої руки. Повідомляється про арешт керівництва Туреччини. Світові ЗМІ повідомляють, що президент Ердоган попросив політичного притулку в Німеччині.

У штаб-квартирі турецьких Збройних Сил, о 23:40, був взятий в заручники начальник Генерального штабу Хулусі Акар разом з деякими іншими керівниками турецької армії. Зазначалося, що путчисти взяли в заручники Головнокомандувача ВПС Туреччини. Повідомлялося, що путчисти проникли в президентський палац.

Станом на 23:47, повідомляється, що під контролем військових-путчистів знаходиться ряд турецьких міст.

Станом на 23:53 в Анкарі почалися вуличні бої. Армія атакувала будівлю поліції, також йшли бої навколо будівлі МЗС Туреччини.

О 23:55 турецькі військові зайняли центральну площу Таксим в Стамбулі.

Прем'єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим оголосив на мітингу про спробу військового перевороту. Він пообіцяв боротися до кінця за Ердогана, навіть незважаючи на можливі жертви серед мирного населення. Хоча деякі ЗМІ повідомляли про те, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган попросив політичного притулку в Німеччині, трохи пізніше, близько 00:30, йому вдалося зробити заяву через FaceTime з ефіру незахопленої телекомпанії, в якій він закликав населення до опору путчистам. За його словами, за переворотом стоять прихильники Фетхуллаха Ґюлена, якого підтримують військові середньої ланки, в той час як вище керівництво армії виступало за президента. Президент Туреччини назвав те, що відбувається окупацією. Мер Анкари Ібрахім Меліх Гєкчек через Twitter попросив людей вийти на вулиці міста, незважаючи на оголошену військовими комендантську годину. Духовенство з мінаретів через гучномовці закликало народ підтримати законного президента.

В 00:07 турецькі військові захопили штаб-квартиру правлячої партії “Справедливість і розвиток”.

О 00:20 путчисти оголосили про введення комендантської години по всій території Туреччини. У Стамбулі на той час військові захопили всі аеропорти та кілька важливих стратегічних точок. Стамбул залишався відрізаним від Анкари. В цей же час по телебаченню передали офіційну заяву турецьких військових.

О 00:40 з'явилася інформація, що Ердоган знаходиться на борту приватного літака, і що йому відмовили в посадці в Стамбулі, згідно з цією інформацією, Ердоган попрямував до Німеччини, просити там політичного притулку.

В 00:58 у Анкарі прогримів перший потужний вибух. Через 9 хвилин прогримів другий вибух. Танки оточують будівлю парламенту Туреччини. З'являються повідомлення про стрілянину в аеропорту Стамбула.

Станом на 1:15 чути стрілянину в аеропорту Стамбула. Через 5 хвилин з'явилося відео, де видно, що турецькі військові здаються прихильникам Ердогана. Повідомляється про полонення двох генералів, проте водне сполучення в Стамбулі залишається блокованим.

В 1:34 стрілянина перемістилася до Босфорського мосту в Стамбулі, три людини були поранені. Армія відганяє натовп стріляниною. Через 13 хвилин з'являється інформація, згідно з якою, деякі танки заколотників повертаються в розташування своїх частин.

Станом на 1:55 місцезнаходження Ердогана невідомо. Сам він заявляв про свій намір летіти до Анкари з Стамбула, але різні ЗМІ стверджують, що президент Туреччини намагався полетіти в Німеччину, але там йому не дали посадки і політичного притулку, тому він прямує до Великобританії.

Станом на 2:00 путчисти мали найвищий успіх. Після цього ситуація стала змінюватися на користь Ердогана.

Близько 02:00 У Генштабі ЗС Туреччини стався розкол. Як передала телестанція “Аль-Маядін”, путчисти отримали підтримку лише серед сухопутних військ, жандармерії і ВПС Туреччини. Командувач військами спецпризначення Генштабу ВС генерал Аксакаллі тим часом заявив, що група зрадників зазіхнула на владу. За його словами, турецький спецназ буде стояти на стороні народу й уряду. Як зазначає арабський військовий експерт Амін Хотейт, співвідношення сил між повстанцями і командувачами військ, що зберегли вірність Ердогану, змінювалося на очах.

До 2:30 ночі аеропорт Стамбула повернувся під контроль чинної влади. Поліція відбила аеропорт у військових. За повідомленнями місцевих ЗМІ, в аеропорту ведеться стрілянина.

16 липня на вулиці вийшли тисячі прихильників чинної влади. Деякі з них намагалися блокувати пересування військової техніки. Військові відкрили стрілянину по цивільним особам, які мали намір перейти по мосту через Босфорську протоку в Стамбулі. Зокрема, був смертельно поранений організатор виборчої кампанії Реджепа Тайіпа Ердогана Ерол Ольчак і його 16-річний син.

О 2:45 ночі турецькі ЗМІ повідомили про атаку з вертольотів на головне управління поліції в Анкарі та на будівлю парламенту, де в той час відбувалося засідання депутатів. Імовірно з тієї ж причини стався вибух в офісі державного телебачення. Була скинута бомба на будівлю парламенту. Депутати заховалися в притулок. Урядовий комплекс обстрілюється з вертольота.

Станом на 3:00 повітряний простір Туреччини повністю закрито. В Анкарі як і раніше чутні вибухи і постріли.

Вранці надійшли повідомлення, що вірні уряду поліцейські сили почали проводити арешти змовників. Багато солдатів здавалися самі і заявляли, що командири їх обдурили, пославши нібито на навчання. Проурядовим літакам вдалося збити два вертольоти путчистів в небі над Анкарою. Заколот військових в Стамбулі був придушений. Близько 7:00 ранку, населення блокувало мости через Босфор, тому військові покинули техніку і вийшли з піднятими руками. Події транслювали турецькі телеканали. Прихильники Ердогана зайняли Босфорський міст. Всього на мосту здалося 50 путчистів.

В 8:19 ранку був частково відкритий Босфорський міст в Стамбулі, який раніше захоплювали заколотники.

Приблизно в цей же час в Греції, в місті Александруполіс, приземлився турецький вертоліт Black Hawk з 8 людьми на борту. Вони були пов'язані з путчистами і були заарештовані грецькими правоохоронцями. Пізніше МЗС Туреччини звернувся до Греції з проханням про видачу цих військових. Грецький уряд заявив, що найближчим часом поверне Туреччині вертоліт, на якому втекли учасники путчу. Що стосується самих восьми військових, які звернулися до влади Греції з проханням про притулок, то в їх відношенні будуть дотримані встановлені законом процедури.

До полудня 16 липня була відновлена ​​робота всіх аеропортів країни. Турецька влада відкрили для проходу судам Босфорську протоку.

Приблизно о другій годині дня 16 липня в ЗМІ з'явилася інформація, про те, що путчисти захопили фрегат ВМС Туреччини “Явуз” на головній базі ВМС Туреччини - Гельджюк, а також взяли в заручники командувача ВМС країни.

У Стамбульському аеропорту, в 3:30 ранку, з'явився президент Туреччини Ердоган, якому вдалося покинути готель в Мармарисі незадовго перед його штурмом і вилетіти на літаку, якому довелося зробити багато кіл поблизу Стамбула, поки ситуація не стала змінюватися на користь влади. Після участі на мітингу він вилетів з аеропорту Стамбула в Анкару. В цей же час в Стамбульському аеропорту і на площі Таксим прогриміли два потужні вибухи. Прихильники перевороту захопили редакцію телеканалу CNN Türk.

О 5:00 ранку телеканал CNN Türk відновлює своє мовлення. Військові залишили редакцію цього телеканалу. В цей же час заколотники відкрили вогонь по людях, які зібралися біля будівлі парламенту Туреччини в Анкарі.

О 5:18 повідомляється про те, що був убитий один з генералів, які брали участь у путчі.

О 6:00 ранку аеропорт Стамбула відновлює свою роботу. Місцеві ЗМІ пишуть, що інтенсивність зіткнень знизилася.

В 6:26 резиденція турецького президента (президентський палац) піддалася авіаудару з боку бунтівників.

О 7:00 ранку Ердоган знову виступив перед громадянами в Стамбульському аеропорту. Він закликав співвітчизників не залишати вулиці до повної нормалізації ситуації. Президент Туреччини також заявив, що спроба перевороту в країні провалилася.

Станом на 7:30, ВПС Туреччини, вірні Ердогану, бомблять танки прихильників перевороту поблизу президентської резиденції.

В 7:48 з'являється інформація, що в. о. начальника Генштабу Туреччини призначений Умар Дундар, який керує Першою армією - сухопутними військами в районі Стамбула і на північному сході Туреччини. Через годину ця інформація підтвердилася.

О 8:10 ісламський проповідник Фетхуллах Ґюлен (його Ердоган назвав організатором перевороту) засудив спробу перевороту.

В 9:06 турецька влада повідомила, що в ході операції на авіабазі в передмісті Анкари був звільнений, захоплений раніше учасниками перевороту, голова Генштабу Туреччини Хулусі Акар. За повідомленнями турецьких властей, зараз він знаходиться в безпечному місці.

Станом на 10:04, близько 200 беззбройних солдат покинули військові штаби і здалися поліції.

Пізніше події стали розгортатися в Генеральному штабі Туреччини. Близько 700 військових здалися. Їх перевели в Інститут статистики, а потім в поліцейську академію Анкари. До 14:30 надійшла інформація, що 150 змовників забарикадувалися в будівлі Генштабу. Також було заявлено, що проведена спецоперація для затримання решти заколотників, подробиці не повідомляються. Близько 16:00 ЗМІ повідомили, що останні 150 путчистів, які забарикадувалися в будівлі Генштабу, здалися турецькій владі. Серед них було 13 високопоставлених офіцерів, їх відвезли через годину з будівлі Генштабу окремо на автобусі.

В кінці дня офіційний представник Національної розвідувальної організації Туреччини Нух Йилмаз заявив, що спроба військового перевороту повністю припинена. Було затримано лідера путчистів, колишнього головнокомандувача ВПС Туреччини генерала Акін Озтюрка, начальника бази турецьких ВПС в Баликесірі генерал-лейтенанта Ісхак Даїоглу і ще близько 3 тисяч інших змовників.

Туреччина на деякий час закривала повітряний простір навколо військової бази НАТО в Туреччині “Інджірлик”. На ній базуються турецькі й американські ВПС. Через кілька годин повітряний простір було відкрито: американські літаки змогли приземлитися, але всі вильоти залишалися під забороною. Крім того, на базі з неясної причини відключили електроенергію. Потім консульська служба при посольстві США в Туреччині повідомила, що турецька влада розблокувала доступ на базу. Пентагон заявив про припинення повітряних операцій на авіабазі “Інджірлік”, оскільки влада Туреччини закрила повітряний простір країни для військових літаків. Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що кілька турецьких військовослужбовців, які несли службу на авіабазі НАТО в Туреччині Інджірлик, причетні до підготовки державного перевороту в республіці. Він також додав, що операція проти путчистів на авіабазі завершена. За словами міністра, Туреччина відновить рейди на позиції терористичного угрупування Ісламська держава найближчим часом.

За заявою глави турецького МЗС, Афіни пообіцяли видати Анкарі вісьмох учасників спроби військового перевороту. Потім МЗС Греції знову заявив, що Афіни засуджують спробу перевороту в Туреччині, але питання видачі восьми турецьких громадян, які просять притулку, буде розглянуто відповідно до грецьких і міжнародних законів.

17 липня зіткнення між поліцією і путчистами відбулися поблизу аеропорту Стамбула і на авіабазі в Коньї. Також, 17 липня, влада Греції повернула Туреччині поліцейський вертоліт Black Hawk, на якому зникли вісім учасників заколоту. Самі путчисти залишалися в Греції в очікуванні рішення про можливість надання їм політичного притулку. Пізніше Греція відмовила Туреччині у видачі турецьких військових, звинувачених Анкарою в участі в спробі військового перевороту.

18 липня турецький спецназ провів зачистку академії ВПС Туреччини в передмісті Стамбула. Це була остання акція спрямована проти заколотників, на якій хронологія перевороту закінчується…