Початок Громадянської війни у Південному Судані (2013)

16 грудня 2013 року президент Південного Судану Салва Кіір заявив що йому вдалося запобігти військовому перевороту. За його словами, спроба насильницької зміни влади була розпочата його політичним опонентом, але вона не вдалася, а ситуація в країні та її столиці - Джубі - знаходиться під повним контролем уряду. “Путчисти розбиті і втекли, війська переслідують їх. Я не дозволю надалі повторення подібного в нашій юній країні. Я категорично засуджую протиправні дії”, - сказав Кіір, зазначивши, що в місті введена комендантська година. За його словами, зіткнення спровокували невідомі у військовій формі, що відкрили автоматний вогонь під час зустрічі руху Народної армії звільнення Судану, після чого стався напад на штаб збройних сил. Напад здійснила група солдатів, пов'язана з колишнім віце-президентом Рієком Мачара. Міністр закордонних справ Південного Судану Барнаба Маріан Бенджамін додав, що переворот намагалися організувати офіцери і політики, незадоволені ситуацією в країні. За його словами, повстанці спробували захопити склад зброї, проте їх атака була відбита. Кілька лідерів путчистів, за даними міністра, вже зарештовані. При цьому він не зміг уточнити, чи є серед заарештованих колишній віце-президент Рієка Мачара, що вважається головним політичним опонентом чинного глави держави.

Заявам південносуданських політиків передувала ніч запеклих боїв на вулицях Джуби. За свідченнями очевидців, вогонь вівся з різних видів зброї, включаючи важке озброєння. Влада стверджує, що повсталі намагалися захопити склад зброї. За офіційною версією, атака супротивників президента була відбита, а їх сили були витіснені з Джуби. Кілька лідерів повсталих, в тому числі четверо колишніх міністрів, були заарештовані. Однак місцезнаходження головного противника Салва Кііра, колишнього віце-президента Рієка Мачара, невідомо. Його прес-секретар заявив, що він знаходиться в безпечному місці, спростувавши повідомлення про його арешт.

Політична ситуація різко загострилася в липні 2013 року, коли президент звільнив віце-президента і провів радикальні зміни в кабінеті міністрів. Після цих перестановок в керівництві країни практично не залишилося представників другої за чисельністю народності країни - нуер. Сам президент Кіір і більшість людей з його оточення належить до іншої народності - дінка, яка є найчисленнішою в країні.

17 грудня 2013 року в Джубі поновилася перестрілка між урядовими військами і силами супротивників президента Салва Кііра. Зіткнення велися неподалік від будівлі штабу збройних сил Південного Судану. На вулицях Джуби були чутні залпи зброї важкого калібру. Міський аеропорт закритий. В уряді пояснили, що військові зачищають залишки сил супротивників президента, які намагалися влаштувати переворот. З початку зіткнень в Джубі загинули вже 26 осіб. Крім того, не менше 130 чоловік були поранені. Близько 13 тисяч жителів Південного Судану запросили притулок в двох таборах ООН, які розташовані на території країни. Глава місії ООН в Південному Судані Хільда ​​Джонсон висловила глибоку стурбованість у зв'язку з тим, що відбувається, і закликала сторони припинити всі прояви ворожнечі і відмовитися від військових дій. ООН і американське посольство закликають іноземців, які перебувають в країні, не виходити на вулицю.

У ніч на 16 грудня 2013 року жертвами зіткнень стали до 500 чоловік. 17 грудня такі дані пред'явила Організація Об'єднаних Націй. Зіткнення в Південному Судані, підкреслили в ООН, носять в основному міжетнічний характер. У таборі для біженців, розгорнутому місією ООН в столиці Південного Судану на території аеродрому, вже знаходяться близько 20 тисяч осіб. Генсек ООН Пан Гі Мун висловив глибоке занепокоєння ситуацією в Південному Судані, закликавши всіх учасників конфлікту негайно припинити бойові дії. Рада Безпеки ООН закликав владу Південного Судану почати діалог зі своїми опонентами, додавши, що протиріччя необхідно вирішувати мирним шляхом. У свою чергу Держдепартамент США оголосив, що американці повинні негайно покинути Південний Судан, і призупинив роботу американської дипмісії в цій країні. Постійний представник Франції при ООН Жерар Аро заявив, що за даними ООН, з неділі в Південному Судані загинули сотні людей, а запаси продовольства і медикаментів, необхідних для такої великої кількості постраждалих, швидко закінчуються. 18 грудня Великобританія оголосила евакуацію своїх громадян з Південного Судану. У Джубу був висланий літак, який повинен забрати близько 150 британців, які попросили допомоги у виїзді, серед них є і співробітники британського представництва і громадяни, які приїхали в африканську країну в приватному порядку. МЗС Великобританії звернувся до всіх британським громадянам, які перебувають в Південному Судані з тим, щоб вони дали знати в посольство, якщо хочуть покинути країну.

19 грудня було здійснено збройний напад на базу миротворців ООН в Акобо, штат Джонглій. За словами представника ООН Фархана Хака, нападники належали до народності нуер. На базі в момент атаки ховалися мирні жителі. Під час нападу загинули три миротворці з Індії, повідомив посол Індії в ООН АСОК Мукерджі. Всього на базі в момент атаки перебувало 43 індійських миротворці, шість поліцейських радників ООН, двоє цивільних співробітників місії, а також 32 місцевих жителя, що належать до племені дінка і ховалися на базі. За твердженням Фархана Хака, зв'язок з базою в Акобо був втрачений, тому інформації про долю людей, які там немає. За даними ІТАР-ТАРС, 40 індійських миротворців покинули базу після того, як нападники прорвали оборону. 32 мирних жителя з племені дінка, за словами Хака, були мішенню цієї атаки, а загинуло 11 осіб.

20 грудня США оголосили, що направлять у Південний Судан 45 військовослужбовців для захисту американських громадян, також в Південний Судан був направлений спецпосланець, який повинен сприяти проведенню переговорів між учасниками конфлікту. Про це повідомляє Agence France-Presse з посиланням на заяву держсекретаря США Джона Керрі. За словами Керрі, влада Південного Судану повинні негайно припинити бойові дії і почати діалог зі своїми опонентами. Керрі додав, що напередодні дзвонив президенту Південного Судану Салва Кіір і закликав його врегулювати конфлікт.

21 грудня армія Південного Судану розгорнула наступ на стратегічне місто Бор, захоплене прихильниками колишнього віце-президента країни три дні тому. Щонайменше четверо військовослужбовців були поранені в результаті обстрілу військово-транспортного літака, який повинен був евакуювати громадян США з міста Бор. Літак перервав місію, повернувшись на військову базу в сусідню Уганду. Також невідомі обстріляли вертоліт ООН, який був відправлений для евакуації миротворців і цивільних, тому цей вертоліт здійснив екстрену посадку. Про постраждалих не повідомляється. Інцидент також стався в штаті Джонглій. Тим часом, Німеччина і Кенія вже евакуювали своїх громадян з Південного Судану, а американська місія поки припинена. Держсекретар США Джон Керрі в суботу закликав південносуданських лідерів до політичного діалогу і наголосив, що насильство ставить під загрозу незалежність Південного Судану.

22 грудня колишній віце-президент Південного Судану Рієка Мачара заявив про захоплення повстанцями штату Юніті, де видобувається значна частина виробленої в країні нафти. Мачара заявив, що відкидає звинувачення на свою адресу і готовий до переговорів з урядом, в разі якщо будуть випущені на свободу політичні в'язні. Він також повідомив, що повстанці захопили нафтовидобувний штат Ель-Вахда. За його словами, військовим губернатором штату став генерал Джеймс Коанг, який перейшов на бік заколотників. Президент Південного Судану Салва Кіір в п'ятницю також погодився на переговори з бунтівниками після зустрічі з міжнародними посередниками. Як говориться в повідомленні держдепартаменту США, Киир заявив по телефону держсекретареві Джону Керрі, що готовий до переговорів без попередніх умов для врегулювання ситуації в країні. На тлі ескалації насильства в Південному Судані, всіх співробітників Місії ООН в країні, крім тих, хто займається життєво важливої ​​діяльності евакуюють з Південного Судану в сусідню Уганду.

23 грудня влада Південного Судану втратила контроль над містом Бентіу - столицею нафтового регіону Ель-Вахда. Про це повідомлялося в офіційному твіттері уряду. Місто було захоплене польовим командиром, який виступає на стороні звільненого віце-президента Рієка Мачара. Міністр інформації Південного Судану Майкл Макуей ще 21 грудня повідомив, що командир дивізії в Ель-Вахда Джон Коанг дезертирував. Він перейшов на бік противників чинної влади. В обмін на це лідер опозиції Рієка Мачара призначив його губернатором захоплених територій.

24 грудня проект резолюції, підготовленої США, по якій в Південний Судан найближчим часом будуть додатково направлені 5,5 тисячі миротворців ООН, був внесений до Ради Безпеки ООН. Голосування було призначене на вечір вівторка, 24 грудня. Представники країн-постійних членів РБ ООН, в тому числі і Росії, заявили про готовність підтримати проект резолюції. На даний момент в Південному Судані знаходяться близько семи тисяч миротворців ООН. В країні по лінії ООН також знаходяться 700 поліцейських і близько двох тисяч цивільних співробітників. Проект резолюції, що враховує рекомендації генсека ООН Пан Гі Муна, передбачає додатково відправити до Південного Судану 5,5 тисячі миротворців і 423 поліцейських. Крім того, запропоновано перекинути в Південний Судан додаткову військову техніку, включаючи шість вертольотів і транспортний літак C-130. Посилення миротворчої угруповання в Південному Судані планується провести за рахунок сил і засобів інших місій ООН в Африці. ООН також повідомляє, що в Південному Судані виявлені масові поховання. Одна з могил в місті Бенту містить 14 тіл, інша, розташована неподалік на березі річки, - 20 тіл. Кореспондент в столиці Джуба наводить слова очевидців про те, що сили безпеки країни розстріляли понад 200 осіб, які належали переважно до народності нуер. Ще одна людина в Джуба розповідала, що бойовики, які належали до етнічної групи дінка, представники якої складають більшість в країні, стріляли в людей в областях, заселених нуер. Координатор ООН з гуманітарних питань в Південному Судані Тобі Ланза сказав, що минулий тиждень був жахливим для країни. Увечері Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію про збільшення чисельності миротворців в Південному Судані з семи до 12,5 тисячі для захисту мирного населення.

26 грудня в Джубу прибули президент Кенії Ухуру Кеніата і прем'єр-міністр Ефіопії Хайлемаріам Десалень. Мета візиту - зустріч з президентом Південного Судану Салва Кіір і організація переговорів з колишнім віце-президентом країни Рієка Мачара. Проте контакт з Мачара не було встановлено. О п'ятій ранку за місцевим часом база ООН в Борі, в 170 кілометрах від Джуби піддалася мінометному обстрілу. В результаті нападу виявилися поранені військові миротворці. Однак, як повідомляється, ніхто не загинув. Бої йшли за місто Малакал, столицю нафтового штату Верхній Ніл і Бентіу - головне місто штату Юніті.

31 грудня влада Південного Судану і повстанці домовилися про припинення вогню. Бойові дії були припинені на час, поки сторони не вироблять план примирення. Зустріч, в якій брали участь представники глави держави Салва Кііра і лідера повстанців, колишнього віце-президента Рієка Мачара, проходила в Ефіопії. За час конфлікту, за даними ООН, загинуло кілька сотень людей. Більше 60 тисяч жителів країни покинули свої будинки. Багатьом країнам довелося евакуювати з Південного Судану своїх громадян.

4 січня 2014 року представники влади Південного Судану і антиурядових повстанців зібралися на переговори в столиці Ефіопії Аддіс-Абебі. Повноцінні переговори сторін мали початися 5 січня, але пізніше стало відомо, що переговори відклали. Зустрічі представників ворогуючих сторін, намічені на суботу, були скасовані і дата їх відновлення не оголошена. У МЗС Ефіопії раніше заявляли, що перший раунд зустрічей за участю посередників в п'ятницю, був плідним. Раніше обидві сторони публічно виступили за припинення вогню в конфлікті, який з середини грудня забрав життя понад тисячі людей. Міста Бентіу і Бор на час переговорів перебувають в руках заколотників. Президент Південного Судану Салва Кіір оголосив там надзвичайний стан. Тим часом, число біженців із захоплених повстанцями районів, перевищила 200 тисяч осіб. Люди переправляються через Ніл, за яким відчувають себе в більшій безпеці, навіть живучи практично під відкритим небом.

7 січня 2014 року прямі переговори між урядом і повстанцями поновилися. Міністр закордонних справ Ефіопії Тедрос Адханом пояснив, що попередня спроба прямих переговорів зірвалася, тому, що сторони виявилися недостатньо до них підготовленими. Стало відомо також, що владі Південного Судану вдалося домовитися з іншим лідером повстанців - Девідом Яу Яу, який боровся проти уряду протягом двох років. Існували побоювання, що він підтримає лідера повстанців Рієка Мачараю.

10 січня 2014 року уряд Південного Судану повідомив світову громадскість про завершення операції з повернення контролю над містом Бентіу - столиці штату Юніті (також відомого як Ель-Вахда). Представник командування збройних сил заявив, що операція завершилася повним успіхом. За його словами, контроль над Бентіу означає контроль над усіма нафтопромислами штату.

З початку збройних зіткнень країну покинуло, за різними оцінками, від 52 до 66 тисяч осіб. Більшість біженців розмістилися в сусідній Уганді, проте оцінки їх точної кількості різняться. За даними місцевого Червоного хреста, ця країна прийняла понад 46 тисяч осіб, місцеве видання New Vision повідомляє про 42 тисячах, в той час як представник Управління ООН у справах біженців заявляє про 32 тисяч осіб. За даними ООН, близько десяти тисяч чоловік розташовуються в Судані, від якого Південний Судан відокремився два роки тому. Як повідомляє агентство, раніше комісар з гуманітарної допомоги Судану заявляв про всього 168 біженців. Ще десять тисяч втекли з країни в Ефіопію і Кенії. Більше 350 тисяч людей перебувають в таборах для біженців в самому Південному Судані.

14 січня 2014 року під час аварії перевантаженого порома від 200 до 300 осіб потонули в річці Білий Ніл. Серед загиблих були жінки і діти. Потонулі люди намагалися втекти з міста Малакаль, де відбуваються бої між урядовими військами і повстанцями.

23 січня 2014 року уряд Південного Судану і повстанці підписали угоду про перемир'я, закінчивши тим самим, переговори що йшли в Аддіс-Абебі з початку січня. Угоду було доповнено договором про 11 прихильників Рієка Мачара, затриманих і звинувачених у підготовці перевороту. Передбачається, що вони в підсумку візьмуть участь в мирному врегулюванні, проте перш повинен відбутися суд. За угодою, всі іноземні збройні сили, запрошені сторонами конфлікту, повинні покинути країну (мова йде про армію Уганди, яка підтримувала Салву Кііра і воювала на боці урядових військ). Перемир'я мало почати діяти протягом найближчих 24 годин. Тим часом, жителі Південного Судану скептично оцінили результати переговорів, вважаючи, що перемир'я вирішить лише частину проблем молодої держави. Тим часом, за словами представника Всесвітньої продовольчої програми Елізабет Бёрс, зі складів ООН в місті Малакаль мародери вкрали понад 3,7 тисячі тонн їжі, яких вистачило б на те, щоб прогодувати 200 тисяч чоловік.

1 лютого 2014 року міжнародна гуманітарна організація Лікарі без кордонів повідомила, що 240 її співробітників були змушені бігти в ліси, серед тисяч людей, які намагалися врятуватися від насильства в штаті Ель-Вахда.

За даними ООН від 2 лютого, в Південному Судані в результаті громадянської війни близько 3,7 млн ​​осіб мають гостру потребу в продовольстві, а 863 тисячі жителів Південного Судану стали біженцями. З них - близько 740 тисяч залишилися в Південному Судані, а решта покинули країну і сховалися в сусідніх державах. Як заявив координатор ООН з гуманітарних питань в Південному Судані Тобі Ланзер, для вирішення продовольчої кризи в країні необхідно не менше 1,3 млрд доларів, і що ця ситуація обернеться негативними наслідками для економіки країни: Ринки були розорені, люди жили в умовах постійного сильного тиску, вони не могли жити нормальним життям. В середині грудня ніхто не міг передбачити масштабів лиха, з яким ми зустрічаємося зараз. Ми намагаємося щосили уникнути катастрофи. За його словами, кількість голодуючих становить приблизно третину населення країни, зокрема, в місті Малакаль жителі взяли штурмом склади з гуманітарною допомогою. Вони допомогли собі самі, заявив Ланзер, пояснивши, що більшість мародерів - це просто люди, які не можуть іншим способом добути собі прожиток.

11 лютого 2014 року в столиці Ефіопії Аддіс-Абебі почалися нові переговори з вирішення кризи, через два тижні після підписання угоди про припинення вогню. Бунтівники погодилися продовжити діалог, незважаючи на відмову уряду країни випустити на свободу чотирьох високопоставлених в'язнів-опозиціонерів. Обидві сторони звинуватили одна одну в порушенні домовленості про припинення вогню з метою закінчення збройного конфлікту.

18 лютого 2014 року повстанці атакували місто Малакаль - столицю регіону Верхній Ніл. Цей напад став першим після укладення перемир'я 23 січня.

22 лютого 2014 року був опублікований звіт ООН, в якому стверджується, що, як урядові війська, так і повстанці в Південному Судані несуть відповідальність за порушення прав людини і насильство над цивільним населенням, зокрема, розділення за етнічним принципом противники займалися тортурами, насильством і вбивствами: лояльні президенту Сальве Кііра війська, що належить до народності дінка, вбивали етнічних нуер в столиці Джубі з перших днів зіткнень. При цьому озбройні нуер розстрілювали представників народу дінка в місті Малакаль.

Як повідомляє Управління з координації гуманітарних питань ООН, в результаті конфлікту в Південному Судані, понад мільйон людей були змушені покинути свої будинки, а більше 250 тисяч чоловік з них бігли в сусідні країни. Інші залишилися в Південному Судані, десятки тисяч людей знайшли притулок на базах ООН.

4 квітня 2014 року президент США Барак Обама підписав указ, що дає міністерству фінансів повноваження на введення санкцій, які передбачають конфіскацію активів посадових осіб Південного Судану, кого США вважають відповідальними за насильство в Південному Судані, а також заборона на ведення бізнесу з ними американським громадянам і компаніям. Імена поки не оприлюднені. Як заявив прес-секретар Білого дому Джей Карні:

“Триваюча кілька місяців боротьба між урядом Південного Судану і силами лідера повстанців Рієка Машара ... загрожує розірвати молоду націю на частини. Тисячі людей загинули, і приблизно 1 мільйон ні в чому не винних цивільних осіб були вигнані зі своїх будинків. Ті, хто загрожує миру, безпеки або стабільності Південного Судану, заважає мирному процесу, нападає на миротворців ООН або відповідальний за порушення прав людини і звірства, які не зустрінуть дружнього ставлення в США і будуть перебувати під загрозою санкцій”.

9 квітня 2014 року міжнародна організація «Лікарі без кордонів» звинуватила співробітників місії ООН в Південному Судані в прояві байдужості до біженців, так як близько 21 тисяч осіб, що розмістилися в таборі ООН в Джубі, були змушені споживати забруднену паводкову воду, в результаті чого там поширюється діарея, респіраторні інфекції та шкірні захворювання. На сьогоднішній день число біженців становить понад мільйон осіб, а в країні працюють близько 8 тисяч співробітників ООН.

15 квітня 2014 року під час перестрілки між урядовими військами і ополченцями в місті Бентіу отримали легкі поранення троє громадян Росії М. Бахметьев, М. Семенников і В. Селіутін, громадянин України М. Дацко і громадянин Кенії Дж. Конессі, які є співробітниками російської компанії Сафінат, що займається будівництвом нафтопереробного заводу в Південному Судані. Всі постраждалі були доставлені на базу місії ООН в Рубконе для переправлення до Джуби.

З 15 по 16 квітня 2014 року в ході захоплення міста Бентіу повстанці організували масові вбивства. Минулого тижня вони захопили місцевий нафтовий термінал. Прихильники Мачара здійснювали напади на мечеті, церкви, лікарні і колишні будівлі місії ООН. Масові вбивства супроводжувалися закликами по радіо, в яких говорилося, що представники певних етнічних груп повинні покинути місто, а чоловіків закликали гвалтувати жінок з ворожої громади. Понад 200 цивільних осіб були вбиті в мечеті Калі-балів, де вони намагалися сховатися від повстанців. У місцевій лікарні були вбиті чоловіки, жінки і діти, які вирішили ховатися, замість того щоб вийти на вулицю і вітати повстанців, які увійшли в місто. Представник ООН в Південному Судані Тобі Ланцер повідомив про шокуючі сцени насильства - тіла убитих все ще лежать на вулицях. Масштаб насильства і етнічні чистки, проведені повстанцями в Бентіу, Борі і Малакалі, змусили багатьох жителів країни виступити проти Мачара. Слідчі з Місії ООН в Південному Судані заявили, що масові розправи в Бентіу влаштували повстанці, прихильники Мачара.

17 квітня 2014 року озброєний натовп з 300 осіб під виглядом протестуючих увірвався на базу місії ООН в Південному Судані (МООНЮС) в місті Бор і відкрив вогонь по біженцях, що там ховалися. У цей момент на території бази знаходилися близько 5 тисяч осіб. В результаті атаки загинули 58 осіб, ще 60 осіб постраждали. Точне число жертв залишається невідомим. Миротворцям ООН вдалося відбити напад, відкривши вогонь у відповідь. Постійний представник США при ООН Саманта Пауер назвала цей акт насильства нахабним, нелюдським нападом на беззбройних людей. Рада Безпеки ООН нагадала уряду Південного Судану, що напад на мирних жителів і миротворців ООН може розцінюватися як військовий злочин.

19 квітня 2014 року понад 100 людей загинули в штаті Вараб, після того як група озброєних людей спробувала відібрати  худобу у місцевих жителів. Серед загиблих - 28 скотарів. Поліцейські і солдати відправилися в погоню за нападниками: в ході бою, що зав'язався між ними, загинуло понад 80 злочинців.

22 квітня 2014 року представник командування військ ООН Філіп Агуеро заявив, що урядові війська були змушені залишити місто Майоум в штаті Юніті, а також, що в штатах Верхній Ніл і Джонглей йдуть запеклі бої.

Цього ж дня президент Південного Судану Сальва Кіір без пояснення причин позбавив посади командувача армією главу військової розвідки генерала Джеймса Хотмая. Він член тієї ж етнічної групи, що і Мачара. Голова миротворчої місії ООН Ерве Ладсус звинуватив обидві сторони конфлікту в нездатності зупинити ескалацію насильства. Представники ЄС і США заявили про готовність ввести санкції проти тих, хто несе відповідальність за насильство.

27 квітня 2014 року повстанці звинуватили армію в знищенні 220 офіцерів і курсантів з народності нуер. Представник повстанців Лул Руаі Конг заявив, що армія, що складається в основному з представників народності дінка, напала на центр військової підготовки Мапел на заході країни.

30 квітня 2014 року в ході триденного візиту до Джуби, Верховний комісар ООН з прав людини Наві Піллей повідомила про рекрутуванні дев'яти тисяч дітей усіма сторонами конфлікту, підкресливши, що насильство, голод і переміщення мільйона чоловік привели країну на межу катастрофи. У свою чергу, спеціальний радник Генерального секретаря ООН з питань попередження геноциду Адама Дієнґ заявив, що ООН не допустить масових розправ у країні.

2 травня державний секретар США Джон Керрі прибув до Джуби, для проведення переговорів з президентом Сальве Кііра і колишнім віце-президентом Рієка Машаро, з метою призову до припинення конфлікту [56]. Раніше, він попередив про небезпеку геноциду і заявив про можливі цілеспрямованих санкції, якщо бої не припиняться [57].

4 травня 2014 року представник командування армії Філіп Агуєр заявив про взяття міст Насир - однієї з найбільших баз повстанців, і Бентіу - столиці штату Юніті, і про втечу лідера повстанців до кордону Ефіопії:

“Наші сили вранці захопили місто Насир. Після сильних бомбардувань місто перейшло в наші руки. Повстанці, включаючи Рієка Машара, біжать до ефіопської кордоні. Ми продовжуємо наступ”.

Наступ почався через два дні після того, як президент Південного Судану Сальва Кіір погодився на прямі мирні переговори з лідером повстанців Рієка Мачара. Армії вдалося просунутися до центру Бентіу, однак після запеклої перестрілки вона була змушена відступити.

6 травня 2014 року Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун відвідав з одноденним візитом Південний Судан. У Джубі він провів зустріч з президентом Сальве Кііра і побував на одній з баз ООН, де знайшли притулок біженці, котрі втікали від насильства. На спільній з президентом Сальве Кііра прес-конференції в Джуба, Пан Гі Мун розповів про зустріч з біженцями, підкресливши, що установи ООН будуть продовжувати надавати їм підтримку і захист та вживати всіх необхідних заходів для їх безпечного повернення в рідні місця:

“Для того, щоб це сталося, необхідні мир і безпеку. Я дуже натхнений готовністю президента домагатися якнайшвидшого вирішення цього питання і тим, що він висловлює готовність сісти за стіл переговорів разом з колишнім віце-президентом Рієка Машаро. ООН продовжить підтримку народу Південного Судану з тим, щоб люди могли жити в мирі та гармонії і домагатися гармонійного розвитку під керівництвом Сальви Кіра”.

7 травня 2014 року виступаючи на прес-конференції в столиці Чаду Нджамені, координатор надзвичайної допомоги ООН Валері Амос сказала, що міжнародне співтовариство допоможе Чаду впоратися з напливом біженців з Судану і ЦАР. Амос провела зустрічі з президентом, прем'єр-міністром і членами уряду, співробітниками працюють в Чаді установ ООН, з представниками партнерських організацій, а також ряду країн-донорів. Вона побувала в транзитному центрі для переміщених осіб в Гауі, а в другій половині дня відвідала регіон Канемо, де населення стикається з серйозною нестачею продовольства.

8 травня 2014 року місія ООН в Південному Судані (МООНЮС) опублікувала доповідь про грубі порушення прав людини і серйозні порушення міжнародного гуманітарного права в країні, які можуть бути кваліфіковані як злочини проти людяності, а саме безліч етнічно мотивованих вбивств, позасудових страт, зґвалтувань та інших форм сексуального насильства, викрадень і арештів, цілеспрямованих нападах на цивільних осіб, на лікарні, а також на миротворчу місію та її персонал.

9 травня 2014 року Верховний комісар ООН з прав людини Наві Піллей пославшись на доповідь Місії ООН в Південному Судані, попередила, що жахливі злочини, що здійснюються в Південному Судані, набувають ознак геноциду, і закликала протиборчих політичних лідерів не допустити того, щоб полум'я ворожнечі, яке вони розпалили, охопило всю країну.

9 травня 2014 року президент Південного Судану Сальва Кіір прибув до столиці Ефіопії Аддіс-Абеби для участі в переговорах з лідером повстанців Рієка Мачара, який знаходиться там з 8 травня. Раніше державний секретар США Джон Керрі заявляв, що Кіір погодився взяти участь в мирних переговорах про умови укладення перемир'я, за посередництва прем'єр-міністра Ефіопії Хайлемаріама Десаленя. В ході переговорів надходили повідомлення, що Кіір і Мачара погодилися підписати угоду про перемир'я.

 10 травня 2014 року президент Південного Судану Сальва Кіір і колишній віце-президент країни та лідер повстанців Рієка Мачара підписали в Аддіс-Абебі угоду щодо врегулювання міжетнічного конфлікту. Сальва Кіір сказав:

“Я хотів би запевнити вас, що я, так само як і партія, яку я очолюю, і армія, якої я командую - ми зробимо все, щоб реалізувати цю угоду”.

У своїй заяві генеральний секретар ООН Пан Гі Мун привітав досягнуті домовленості, заявивши про тверду прихильність ООН інтересам народу Південного Судану. Угода про врегулювання кризи в Південному Судані передбачала негайне перемир'я, формування перехідного уряду, проведення конституційної реформи і загальних виборів. Угода набула чинності на всій території Південного Судану. Прес-секретар президента Атени Століття Атени зазначив, що збройні сили залишають за собою право відкривати вогонь з метою самооборони, проте ніяких проблем не очікується.

12 травня 2014 року армія та повстанці вступили в зіткнення, порушивши умови перемир'я. Міністр оборони Південного Судану Куол Меніанг повідомив, що конфлікт стався в штаті Верхній Ніл, а урядовим військам було наказано не атакувати, а лише оборонятися. Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун попросив Раду Безпеки розглянути питання про створення спеціального міжнародного трибуналу для розслідування злочинів, скоєних в ході конфлікту в Південному Судані, закликавши сторони до 30-денного перемир'я на час посівних робіт, щоб запобігти загрозі голоду в країні.

“Я надзвичайно стурбований тим, що побачив і почув у Південному Судані. Якщо конфлікт не зупинити, до кінця року половина 12-мільйонного населення країни буде або змушена покинути свої будинки, або буде голодувати або загине. Головне сьогодні - зупинити насильство, щоб люди могли розпочати посівну. Для того, щоб не допустити голоду, я закликаю встановити 30-денний період спокою. Розслідування в області прав людини, проведене місією ООН в Південному Судані, дало серйозні підстави вважати, що масові злочини скоювалися обома сторонами. Мій посил президенту Сальве Кііра і їм обом був ясний і чуємо: ми виявили злочини проти народу по обидва боки, тому ви повинні припинити це або винні будуть притягнуті до відповідальності”.

На 15 травня 2014 року в Південному Судані зіткнення продовжилися, супроводжуючись обопільними звинуваченнями сторін у розв'язанні бойових дій. Коментуючи зіткнення в районі міста Малакал, представник армії Філіп Агуєр сказав, що ми дотримуємося умови перемир'я, але не дозволимо повстанцям використовувати його для наступу на наші позиції. У свою чергу представник повстанців Лул Руаі Конг вказав, що армія відкрила вогонь по повстанцям, коли вони зібралися на лінійку щоб дізнатися умови перемир'я від своїх командирів.

19 травня 2014 року президент Південного Судану Сальва Кіір закликав Рієка Мачара негайно припинити конфлікт, інакше в країні почнеться найжорстокіший голод, сказавши, що мова вже не йде про те, чи буде голод чи ні. Питання в тому, скільки людей помре від нього.

20 травня 2014 року в повідомленні державного департаменту США було сказано про виділення додаткових 300 мільйонів доларів на допомогу Південному Судану, і таким чином, приєднавшись більш ніж до 40 країн, які на конференції в Осло пообіцяли підтримати наймолодшу держава. Загальна сума фінансової підтримки США Південному Судану в 2014 фінансовому році складе 434 мільйони доларів, що включає в себе навчання фермерів, постачання їх насінням, доставку питної води, установку туалетів, навчання гігієні, термінові медичні послуги, психологічну підтримку жертв домашнього насильства і дітей-біженців. Але ефективність допомоги буде залежати від реалізації угоди про перемир'я між урядовими і опозиційними військами:

“Нове фінансування США буде направлено на негайні потреби в продуктах харчування, а також на збільшення роздачі продуктів і спеціальних поживних добавок для дітей, які страждають від недоїдання. Важливо, щоб обидві сторони реалізували угоду від 9 травня, припинили насильство і дозволили негайний, повний і безумовний доступ ООН і гуманітарних організацій до потребують допомоги”.

1 червня 2014 року під час прес-конференції, що відбулася в столиці Кенії Найробі, у лідера повстанців Рієка Мачара запитали, чи здатний він як і раніше зберігати контроль над ними, і він відповів, що цього я сказати не можу. Я б збрехав, якби відповів, що так. Ми лише сподіваємося, що можемо їх контролювати, оскільки саме ми навчаємо їх і привчаємо до дисципліни.

4 червня 2014 року генеральний секретар ООН Пан Гі Мун у телефонній розмові закликав президента Південного Судану Сальве Кііра до якнайшвидшого виконання мирних домовленостей з повстанцями під керівництвом Рієка Мачара, запропонувавши їм зустрітися особисто. Пан Гі Мун висловив серйозну заклопотаність ворожнечею всупереч двом досягнутим мирним угодам, сказавши, що обидві сторони повинні негайно припинити ведення бойових дій, і закликавши Кііра надати повну підтримку місії ООН в Південному Судані і посилити захист цивільних осіб на території країни.

5 червня 2014 року повстанці почали стверджувати про захоплення кенійського літака і утриманні пілота за звинуваченням у шпигунстві та транспортуванні вбивць в контрольовані повстанцями зони. Він нібито займався цим на прохання президента Сальви Кііра. Представник повстанців Лул Руаі Коан повідомив, що їм вдалося зірвати замах на одного з їхніх командирів. У центральному уряді заявили, що не мають інформації про літак.

Такою була хронологія початку громадянської війни в Південному Судані, яка розтягнулася аж до 2018 року…