Реакція міжнародної спільноти на початок операції “Оливкова гілка” 2018
Реакція міжнародної
спільноти на початок операції “Оливкова
гілка” 2018
28 січня 2018 р. на
території сирійської мухафази Халеб, Збройні сили Турецької республіки
розпочали операцію “Оливкова
гілка”. За планом операції війська турків
завдавали удари по містах Афрін, Аазаз та Ель-Баб. Союзником Туреччини під час
проведення наступу стали загони Вільної сирійської армії, яка до цього брала
участь у спільних з турками військових акціях проти курдів та ІДІЛу.

Реакція Сирії.
Дізнавшись
про підготовку Туреччини до вторгнення у північну мухафазу Халеб, сирійський
президент Башар аль-Асад, виступив із різким засудженням турецьких дій,
назвавши їх агресією проти сирійської територіальної цілісності. Сирійське
державне агентство SANA
підтвердило заяву президента і звернуло увагу на той факт, що міжнародна
спільнота не повинна допускати аналогічних дій, по відношенню до незалежної
країни. Незалежно від того, що Ердоган наперед попередив Башара Асада про
операцію, останній заявив що готовий використати проти турецького вторгнення
сирійську регулярну армію. Тим більше знаючи про початок турецького вторгнення,
влада у місті Афрін віддала розпорядження закрити всі в’їзди і виїзди з міста
та перекрити з’язок із сусідніми провінціями мухафази Халеб, навіть з тими що
перебувають під контролем сирійського уряду. Місцеві жителі почали покидати
своє житло і ховатися у гірських печерах.
У
свою чергу, заступник міністра закордонних справ Сирії Фейсал Мікдад заявив, що
початок бойових дій турецької армії в регіоні Афрін в провінції Алеппо буде
сприйнята Дамаском як агресія проти суверенітету Сирійської Арабської Республіки.
Крім того, він заявив, що сирійська армія відповість на будь-які вжиті
турецькою армією дії в регіоні Афрін, а сили протиповітряної оборони Сирії
здатні збивати будь-які турецькі літаки у повітряному просторі САР.

Початок військової операції Туреччини викликав
шквал міжнародної критики з боку арабських та європейських країн.
Реакція Ірану та Єгипту.
Президент
Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі та представники Міністерства зовнішніх справ в
день початку операції рішуче засудили дії турецького уряду та армії. Ас-Сісі
назвав операцію “підривом
міжнародних зусиль та політичних рішень по боротьбі з тероризмом у Сирії”. З аналогічною заявою
виступив представник Міністерства іноземних справ Ірану Бахрам Гасемі. Іран
закликав Ердогана негайно припинити вогонь та повернути війська назад за лінію
турецько-сирійського кордону.
Реакція Франції та країн
НАТО.
Однією
з перших країн, які відреагували на перші бомбові удари по Афріну, була
Франція. 21 січня 2018 р. Голова французького Міністерства іноземних справ
Жан-Ів Ле Дріан поставив вимогу Туреччині негайно припинити вогонь і звернувся
до європейських країн з пропозицією скликати екстренне засідання Ради Безпеки
ООН. На засіданні ООН, 22 січня 2018 р., представники Великобританії, Франції
та США гостро розкритикували дії Туреччини на півночі Сирії. Однак, щодо
заходів протидії агресії обмежилися пасивними попередженнями, зважаючи на те що
Туреччина теж член НАТО. До спільних заперечень додалася і Німеччина. З Берліну
теж прозвучали ноти до Анкари з вимогами припинити обстріли поселень курдів та
не погіршувати гуманітарну та політичну ситуацію своїми військовими діями. Втім, ніхто з союзників Туреччини з НАТО
не вжив рішучих дій проти турецької операції. У Берліні, наприклад, лише із
"занепокоєнням" відзначили, що військова операція Туреччини не мусить
призвести до послаблення боротьби з "Ісламською державою". При цьому
у федеральному уряді визнали "легітимні інтереси безпеки" їхнього
партнера з Північноатлантичного альянсу. А ось Нідерланди навіть підтримали
проведення Анкарою операції "Оливкова гілка".

Реакція США.

Після
початку операції, 23 січня 2018 р., держсекретар
США Рекс Тіллерсон зустрівся у Парижі із представниками ООН. Темою зустрічі
було питання боротьби проти незаконного застосування хімічної зброї на півночі
Сирії. На зустрічі Рекс Тіллерсон запропонував представникам Туреччини створити
на півночі Сирії 30-км зону безпеки, щоб уникнути зіткнень між турецькими та
американськими військовими.


Зважаючи
на напружену ситуацію у стосунках із Росією, США довелося признати право
Турецької республіки захищати себе від міжнародного тероризму на території
Афріну. Дональду Трампу в цій ситуації довелося пожертвувати своїми союзниками,
загонами YPG, які складали основу Сирійських демократичних сил, що озброювалися
і діяли за рахунок підтримки Сполучених Штатів. В результаті американці
заборонили бійцям інших загонів YPG, які контролюють території Ель-Камишли,
Ель-Хасеке, Манбидж та Ракку, іти на допомогу своїм співвітчизникам до Афріну.
Реакція Росії.
Щодо
реакції Російської федерації, то 22 січня 2018 р., тобто невдовзі після початку
операції Оливкова гілка, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, виступаючи у
Анкарі, зробив заяву що Туреччина перед проведенням операції отримала підтримку
від Росії, тобто Путін не проти турецької антитерористичної операції у Афріні.
Такі події не були несподіванкою для Європи та США, оскільки Росія, яка
підтримує діючого президента Сирійської Арабської республіки, не мала б нічого
проти, якщо б турки вдарили по союзниках американців – курдських бойових
організаціях. Хоч стосунки між Анкарою і Москвою важко назвати дружніми,
зважаючи на попередні конфлікти та російські звинувачення у бік Ердогана, але
на початку цієї операції туркам таки вдалося отримати згоду росіян. 22 січня
2018 р. прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков розповідав
журналістам що у Москві уважно спостерігатимуть за ходом операції і
контактувати по цьому питанні з сирійськими та турецькими лідерами. Коли
журналісти попросили підтвердити його слова Ердогана, він відмовився
коментувати наявність договору між Москвою та Анкарою у якому нібито Росія
погодилася на проведення операції Оливкова гілка. Однак навіть без його
погодження очевидно, що такі домовленості існують. В кінці того ж самого тижня
відзначалося, що до Москви з візитом прибули начальник Генерального штабу ЗС
Туреччини Хулусі Акар та деректор національної розвідки Туреччини Хакан Фідан,
які проводили переговори з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу та начальником
Генерального штабу ЗС РФ Валерієм Герасимовим.
23
січня 2018 р. Реджеп Таїп Ердоган провів телефонну розмову із Володимиром
Путіним, у якій вони обговорили події в Сирії, в тому числі і операцію “Оливкова
гілка”. Ердоган заявив Путіну, що операція має тільки одну мету – звільнити від
терористичних організацій Афрін. Такими організаціями він оголосив: Демократичний союз (PYD), YPG та
ІДІЛ (Ісламська держава). Варто зазначити що у Туреччини з Росією різне
трактування терористичних організацій – Росія не вважає терористичними курдські
PYD та YPG. Від Ердогана Путін вимагав лише одного – збереження територіального
суверенітету Сирійської Арабської республіки. Путін застеріг Ердогана від
прямих конфліктів з військами Башара Асада, заявивши що в такому випадку це
буде розцінюватися як агресія проти іноземної держави. Очевидно що це були лише
публічні рішення за якими існують і таємні домовленості. Існує думка, що Росія
готова передати Афрін під контроль Туреччині, а взамін проситиме, щоб Ердоган
утримав підконтрольні йому опозиційні сирійські збройні формування від сутичок
з державною армією Башара Асада на момент наступу асадівських військ проти
опозиції.
31
січня 2018 р. офіційний представник Міністерства іноземних справ РФ Марія
Захарова, для ввічливості, заявила на брифінгу, що ситуація на півночі Сирії
викликає серйозне занепокоєння у Росії й закликала сторони конфлікту до
стриманості. Проте, навіть після інформації що за перші 10 днів операції
загинуло уже декілька сотень осіб, серед яких і мирні жителі, Росія всеодно не відмовила
у підтримці турецьким діям. Лідери Росії у коментарях про операцію “Оливкова
гілка” розповідають: “военная
операция в Африне на севере Сирии проводится в соответствии с зафиксированным в
уставе ООН правом государства на самооборону и направлена на ликвидацию
террористических формирований”.
Судячи
з наведених перед цим фактів та рішень політичних лідерів, спробуємо зробити
маленький висновок. В рамках “Другої
холодної війни”
між Заходом та Сходом, Росія та США намагаються залучити до свого блоку
Туреччину. Завдяки цьому, вмілими діями Реджеп Таїп Ердоган, всіляко посилює
свої позиції у арабському регіоні, позиціонуючи себе як борець з тероризмом.
Знаючи що США не виступить відкрито проти дій Туреччини, штовхнувши цим її у
обійми Путіна, Ердоган вміло досягає цим своїх цілей. Одночасно турецький
президент заграє з Путіним, намагаючись цим вторгувати від Заходу більше
поступок для своєї країни. Особисто моя думка така: “Туреччина прекрасно
усвідомлює на чиєму боці сила, і наважитися на відкритий союз з Російською
федерацію Реджеп Таїп Ердоган не посміє. До того ж, в рамках його концепції
домінування Туреччини у тюркському світі - Росія розцінюється скоріше як
противник ніж як імовірний союзник”.
Коментарі
Дописати коментар