Турецьке вторгнення у Північний Ірак 2015-2016

Турецьке вторгнення у Північний Ірак 2015-2016

Конфлікт між турками та курдами триває уже кілька десятиліть. В ньому можна прослідкувати періоди затишшя і різкі стрибки бойової активності. З 2013 року між турецьким урядом та лідерами Робітничої партії Курдистану (РПК) було проголошено часткове припинення протистояння, у зв’язку з появою на горизонті близькосхідного регіону спільного для обох народів ворога. Як для турків, так і для курдів, небезпеку становили бойовики терористичної організації ІДІЛ (Ісламська держава). Обидва народи проти радикальних ісламістських терористів почали військові акції. Але новий ворог призупинив конфлікт лише на два роки. В 2015 р. перемир’я закінчилося. Курди, які першими його проголосили,  першими від нього і відмовилися. Приводом до цього стали нальоти турецьких ВПС на бази бойовиків у Північному Іраці. Під час бомбардувань турецькі літаки скинули бомби не тільки на імовірні бази терористів ІДІЛу, але й на деякі поселення курдів. РПК заявила, що ці авіаудари були спрямованими передусім проти курдського населення. Тому 25 липня 2015 р. лідери РПК оголосили, що надалі миру з турками не буде й закликали своїх бойовиків атакувати турецькі військові бази та загони поліції, як на території Туреччини, так і за її межами.

Курдська активність викликала рефлексивну реакцію у турецького уряду. Щоб попередити набіги курдів ЗС Туреччини розпочали превентивні дії у відповідь. 4 грудня 2015 р. турецький танковий батальйон швидко перейшов іраксько-турецький кордон і вступив на територію північної мухафази Найнава (названа так через те, що на території провінції знаходяться руїни древньої Ніневії). Щоб не привертати до себе зайвої уваги світу турецькі лідери заявили, що батальйон не має на меті військові дії, а прибув лише для навчання та захисту союзних Туреччині повстанських загонів, яким загрожує небезпека з боку терористів ІДІЛ. Заява була розрахована на той фактор, що європейські країни і США, які бачать головним ворогом ісламських терористів, не стануть виступати проти дій турків.

Ірак заявам Анкари не повірив, зваживши на те що турки уже проводили аналонічну оперцію у 2008 р. Міністерство іноземних справ Іраку та Міністерство оборони одноголосно виступили із заявами, назвавши вступ турецької армії на свої території “військовою агресією що підриває суверенітет Іраку”. Жодної консультації з іракською владою турецькі військові не проводили і офіційного дозволу діяти на іракській території вони не отримували. Іракський парламент почав готувати звернення до Ради Безпеки ООН. Президент Іраку виступив із заявою до турецьких військових, вимагаючи в ультимативній формі покинути територію провінції Найнава до вечору 8 грудня 2015 р.

Ультиматум виконаний не був. 9 грудня 2015 р. ВПС Туреччини здійснили потужну серію повітряних ударів по імовірних базах бойовиків на півночі Іраку. За усіма нормами міжнародного права це виглядало як порушення іракського повітряного простору. Проте, це не зупинило турецькі літаки. Вони протягом 30 хвилин скидали бомби на території заселені курдами. Особливої інтенсивності турецькі удари набули в провінціях Дейрлук та Шіладжі, де знаходилися бази представників Робітничої партії Курдистану. Про успіхи авіаударів турецькі ЗМІ проінформували народ цієї ж доби. Було заявлено, що 8 грудня 2015 р. турецьким пілотам вдалося знищити базу РПК в гірському районі Канділь, на території Іракського Курдистану.

10 грудня 2015 р. президент Іраку Фуад Масум наказав МЗС розпочати переговори із країнами-лідерами Ради Безпеки ООН щоб вплинути на агресивні дії Туреччини. Представник Міністерства зовнішніх справ Іраку Ахмад Джамаль виступив із зверненням до ООН та Ліги арабських держав вимагаючи скликати екстрені засідання для обговорення порушення Туреччиною міжнародних угод та агресію по відношенню до Іраку.

На скарги з боку Іраку, 11 грудня 2015 р., дав відповідь президент Турецької республіки Реджеп Таїп Ердоган. За його словами: “Ніякої агресії немає. У своїй операції Туреччина не переслідує цілі територіальних загарбань! Турецькі військові вступили у північні області Іраку для навчання союзних курдських солдат протидіяти бойовикам ІДІЛу. Ірак дозволив Туреччині утримувати військову базу Башик на своїй території, тому турецькі війська знаходяться там цілком легально. Зважаючи на це, Туреччина не планує виводити своїх військових з Іраку”.

14 грудня 2015 р. свій коментар щодо ситуації в Іраці дав турецький прем’єр-міністр Ахмет Даватоглу: “Туреччина не планує виводити війська з Північного Іраку. Ми вирішили посилити свій військовий контингент для захисту, працюючих там, турецьких військових”. Проте, після заяви, несподівано, 10 турецьких БТРів та військові частини піхоти, що стояли у військовій базі Башик, покинули її й рушили до турецького кордону. Турецькі ЗМІ заявили, що це частковий вивід військ в рамках іраксько-турецьких домовленостей. Спочатку в Іраці не могли підтвердити що уряд уклав угоду з турками про вивід їх армії на основі якихось спільних домовленостей. Однак згодом канал “Аль-Сумарія” в короткій новині, посилаючись на депутата Салама аль-Шобакі, повідомив що турки звільняють базу Залікан, на північ від Мосулу. Але персонал бази залишається на її території.

У врегулювання конфлікту Іраку та Туреччини вирішив втрутитися президент США Барак Обама. 19 грудня 2016 р. він зателефонував до Реджепа Ердогана і під час розмови закликав його вивести війська з території Іраку для того щоб зняти напруженість у стосунках обох держав. В той же день МЗС Туреччини заявило: “Туреччина, беручи до уваги побоювання іракської сторони і необхідність боротьби з ІДІЛ, продовжує виводити свої Збройні Сили з Іраку для усунення непорозумінь із своїм східним сусідом”.

Розпочавши вивід своїх Збройних Сил з Іраку, турецький уряд ініціював проведення операції проти РПК на своїй території. 21 грудня 2015 р. ЗС, спецслужби та поліція Туреччини розпочали широкомасштабні операції проти курдських бойовиків у містах Джізра та Сілопі (провінція Шірнак). Участь у спецоперації прийняли 10 тисяч військових та поліцейських при підтримці танків. Курдські бойовики спробували заблокувати виїзди до провінції Джизра, побудувавши окопи та барикади. У житлових будинках курди розташували вогневі точки для опору спробам штурму. Опір їх був приречений на поразку, зважаючи на баланс сил. Турецькі танки швидко вибороли позиції на пагорбах кругом міста Джизра і почали обстріл позицій курдів. Одночасно з ними 30 БТРів почали штурм околиць. Швидкого успіху досягти не вдалося, проте сили курдів слабшали. Джизру оточили турецькі війська і стріляли по курдських бойовиках які намагалися вийти з неї. У цих перестрілках часто гинули і цивільні. 19 січня 2016 р. уряд Туреччини оголосив про завершення спецоперації в місті Сілопі. Міжнародні спостерігачі які змогли потрапити в місто почали серію виступів на європейській арені намагаючись звернути світову увагу до порушення прав людини під час проведення операції. Наприклад, 1 лютого 2016 р. Верховний комісар по справах людини Зеїд Раад Хуссейн висловив занепокоєність фактом обстрілу турецькими танками у місті Джизра групи мирних громадян, які з білими прапорами везли тіла убитих, і закликав уряд Туреччини до розслідування та покарання винних у цьому злочині. Операція в Джизрі завершилася 11 лютого 2016 р. Внутрішній опір курдів турки швидко придушили. Але війська з Іраку виводити не поспішали.

Перший вивід частин турецького військового контингенту з півночі Іраку відбувся після військового перевороту в Туреччині 16 липня 2016 р. Однак, одразу ж після цього 20 липня 2016 р. турецькі ВПС здійснили серію авіа ударів по базах РПК у Північному Іраці. Можливо це було зроблено для того, щоб придушити місцеві курдські формування напередодні початку військової операції у Сирії (“Щит Єфрату”). 

Наступ турецьких ЗС у Сирії розпочався 24 серпня 2016 р. Зважаючи на проведення операції у Сирії, 1 жовтня 2016 р. парламент Турецької республіки схвалив запит уряду про продовження повноважень Збройних сил на антитерористичні дії в Іраці та Сирії. Цей закон турецького парламенту, на думку політологів, погано впливав на стосунки Туреччини з Іраком. Однак 7 січня 2017 р. турецький прем’єр-міністр Біналі Йилдирим та прем’єр-міністр Іраку Хайдер аль-Абаді зустрілися у Багдаді і домовилися про вивід турецьких військ з Іраку. На турецький табір в місті Башик ця домовленість, скоріш за все не поширювалася, тому що турецький військовий контингент у цій базі зилишився через загрозу нападу з боку терористів.

25 вересня 2017 р. курди Північного Іраку провели референдум про незалежність Іракського Курдистану, що призвело до загострення стосунків між Ердебілем та Багдадом. У цій конфліктній ситуації на бік Іраку швидко стали турецькі військові з баз на півночі. Схвальний відгук про турецько-іракський наступ на курдів дав також Іран. 

Почалася масштабна битва за Кіркук після атаки іракською армією курдських позицій у місті 25 жовтня 2017 р. Підтримуючи наступ Іраку, турецька військова колона вступила у регіон Зап. Того ж дня турецькі ЗМІ заявили про ліквідацію 13 бойовиків РПК і загибель двох солдатів ЗС Туреччини. 19 жовтня 2017 р. турецькі ВПС здійснили серію авіанальотів на пизиції курдів. Іраку довелося дозволити Туреччині розташовувати у своїх північних провінціях військові сили для протидії агресії. 

Військові дії проти ІДІЛ і далі продовжуються на півночі Іраку.

Що стосується питання статусу Іракського Курдистану, то воно досі залишається невизначеним. Всупереч волі Туреччини, Іраку та Ірану курди прагнуть власної незалежності…